Роки біжать.
Ми за ними не ганяємося.
Кожному часу свій поворот.
Але іноді одна стара музика
нас несподівано
тягне назад.
Ми давно вже не сперечаємося з роками.
Просто стали трохи менше поспішати.
Хто залишився, тих тримаємо руками.
Хто пішов, навчилися відпускати.
У телефонах робота і діти, у календарі все розписано по днях.
Тільки музика раптом нам нагадає, як легко все нам давалось.
Ми все так само сміємося до ночі.
Хоча вранці вже важче. Стало менше випадкових знайомих.
Стало більше перевірених друзів.
І коли місто засинає, і навколо стає тихіше,