Заблюще нема, чима я крокую вперед
Не знаю, що чекає, але мабуть як треба
Я по пам'яті прокурений малюю твій портрет
Воділяючи важливі лінії тільки для себе
Знаю, ти вже не згадає жодної з тих хвилин
Не даремно ти залишилась одна і я один
Не даремно розплели ми цей букет із сухо цвіту
Ми такі доросли з виду
Але у душі ми все одно як діти
Ми все одно як діти
Нам все одно як діти
Ми все одно ніяк не можем припинити мріяти
Ми все одно як діти
Нам все одно як діти
Нам все одно як діти, нам все одно як діяти
Ми все одно ніяк не можем припинити, мріяти