Я пам'ятаю вечер і тепло долонь.
Твої слова і погляд наче тихий сон.
Тепер лиш білий цвіт летить до ніг, а я вернути ті часи не зміг.
У кожній квітці бачу образ твій,
У кожній пісні чую голос рідний.
І хоч роки давно уже пройшли, ми щось важливе в серці зберегли.
Розквітають погадили ми садам.
Все, що були й буде назавжди між нами.
Навіть якщо вітер квіти обриває, серце, що кохало, бачить і чекає.
Я ховала в книжку
Пеліский жасну.