Я знов проснуся зранку рану
Згадаю я вечірній сон
Душа болить за нею, мамо
Вона одна на мільйон
Ой, як болить мене, ой, мамо
Була моя, та не зберіг
Тоді сміливості не стало
А зараз пізно час утів
Думки знов вітер не віває
Щоб я не втримав, чому не зміг
Чому відпустив тебе не знаю
За цей великий маю гріх
Ніколи гріх цей не відмолю
Що відпустив тебе тоді