Я не прийду до тебе у вісні, не потурбую серце серед ночі.
Я не пірну мрію твої, і не побачать мене карі очі.
Я не прийду до тебе у вісні, не потурбую серце серед ночі.
Я не пірну мрію твої, і не побачать мене карі очі.
Колись сказала мені мати, доню:
Ти не ходи за тим, хто не кохає, хто не цінує душу люба твою
І серед інших теж не обирає.
Ой, мамо, мамо, я тебе почула, як кохання в серце увійшло.
Як воно тримтить, тепер відчула, та відповіді так і не знайшло.
Я не прийду до тебе у вісні, не потурбую серце серед ночі.
Я не пірну мрію твої, і не побачить в мене карі очі.
Я не прийду до тебе у вісні, не потурбую серце серед ночі.
Я не пірну мрію твої, і переживу в житті цю я зливу.
Не буде серцю, він вже більше милий, не озернусь, якщо покличе раптом.
Не підведусь і не піду за ним, не стану я для нього просто жартом.