Лілії білі схилились до води,
Наче ховають наші сліди
Там, де колись були теплі слова,
Тепер лише тиша між ти і я
Я не шукаю в них у цій рік,
Та кожен вечір повертає сни
У них ти поруч ніби все жив живе
Але світанок знов усе зітре
Я ще чую твій подіх у вітрі
Та не можу назад повернути
Наші мрії розтанули світлом
Залишивши тільки смуток
Білі, білі плачуть у росі
Наче читають спогади мої
Я відпускаю, хоч болить душа
Та не стирається твоя весна
Лілії, лілії