Я пам’ятаю все — твій погляд і тривогу,
Як ти мене вела, коли губив дорогу.
Ти тихо поруч йшла, гріла мою кров,
І я тоді повірив — це була любов.
Але час між нас упав, як камінь на мости.
Ми перестали навіть мріяти у просте.
Але чомусь вночі, коли мовчить усе,
Я чую — як твоє ім’я в душі живе.
Ми так близько, але не разом.
Світ палає за вікном.
Ти у серці моїм теплом
Залишаєш теплий сон.
Ми так близько — і не пізно повернути все назад.