Тя червона мов вечірній жар.
Тихо торкнулося сонячних хмар.
Ідеш по дорозі — завмер цілий світ.
Наче для тебе розквітнув цей квіт.
Очі палають, немов два вогні.
Серце загублене десь увесні.
Я не шукав тебе серед людей.
Та ти з’явилась із тисячі мрій.
Плаття червоне, червоне, як мати.
Ти посміхнешся — і та не мій страх.
Плаття червоне, немовок самий.
В ньому для мене весь зоряний світ.
Вітер гайливо торкає твій ста.
Наче художник малює роман.
Місто вечірнє запалює вогні.