Ох і вреднюча, вона що й казати.
Любить серцем моїм жартувати.
Тобі мені ж на серед ночі — то сховає від мене свої очі.
Я для неї троянди і зорі.
Я для неї співаю надворі.
А вона лиш усміхнеться хитренько,
І полонить моє серце легенько.
Ох і вредна вона, вреднюча ця дівчина моя колюча.
Хто сміється — то знов мовчить, а без неї серце охлить.
Ох і вредна вона.
Зараза закохала мене відразу.
Я тікаю — та марно все, бо любов до неї несе.
Як побачу її — світ замирає,