Згасає день у павутині тиші
Осіння казка дихає теплом
Читає вечір нам чарівні вірші і
Огортає душу дивним сном
Спадає вечір шовком налеї і
Розквітає місяць у садках
Пливуть думки під тихою зорею спів
І гасне вечір в золотих вогнях
Осінній вечір загляда
Де тиша спокій затишно колише
І замирає незліченний час
Життя нову
Сторінку тихо пише
Осінній
Вечір заглядати