Коли над світом вечір опускає крила
і тихо засинають береги.
Згадай мене, як я колись любила.
Як ми удвох
чекали, берегли.
Я залишила світло у віконці.
І незабутні спогади в душі.
Нехай тебе крізь ночі і світанки
до мене приведуть мої пісні.
А я чекаю. Чуєш?
Я чекаю.
Крізь відстань голос твій ще ловлю.
Знайди мене через тумани, через холодні ночі і дощі,
де наші мрії досі не зів'яли, де б'ється ніжність наша у душі.
Знайди мене, коли світанок тихо розбудить небо вранці до зорі.
Я буду там, де наше щастя тихе, де ще живуть ці мрії золоті.