Хвилі несуть мене за обрій снів,
де не лишилось ні слів, ні берегів.
Місяць малює срібло на воді,
і я гублюсь
у цій глибині.
Вітер шепоче щось крізь туман,
наче читає старий океан.
Серце пливе за його течією,
тихо стаючи
його мрією.