Пам'ятаєш, як бігли до річки?
Як світанок зустріли не раз.
Як збирались на довгії вечори і здавалось, безмежний наш час.
А тепер уже діти дорослі,
у батьків посріблилась коса. Ми так часто кудись поспішаємо, не помітивши, як минає весна.
А роки летять, летять, мов птиці.
Не спинити їх і не догнать.
Хочеться до рідного порога, хочеться усіх обійнять.
А роки летять, а серце просить:
зупинись, хвилино, хоч на мить.