Ми пережили ніч, що не кінчалась
Де кожна тінь тримала нас в полоні
Та крізь пітьму надія проростала
Мов перший цвіт у змученій долоні
Ми вчилися мовчати під грозою
І берегти тепло в холодних стінах
Та день прийде і стане над землею
Світ сонця, що не так у руїнах
І там, де відніс важкі новини
Знов зацвітуть сади біля хатини
І ми почуємо не сирену в далині
А сміх дітей в ранковій тишині
Під молачним небом, під молачним небом
Ми зустрінемо ранок, що чекали всі
Під молочним небом
Під молочним небом буде мир, мов сонце