І сили на межі, і наче жити ще не пізно,
та й помирати.
Та ну його нахуй!
Та пішло воно все нахуй. Я втомився, але стою.
Скільки було обіцянок, скільки планів — все в пизду.
Я бо калюжах крізь осінь знову сам себе веду.
Хтось зрадив, хтось покинув, хтось нічим не допоміг.