He
У саду солов'ї
Розсипали свій спів, а за вербами мріяло плесо.
Твоє личенько спілемо в білий налив.
Розглядав я з таким інтересом, що палавло всередині наче вогнем.
Рудило з котом балу трепет.
Від солодких очікувань сковував ще
Моє серце в шовкових тенетах.
Наче згаю метелики у животі.
Я з тобою щаслива, щаслива.
Та хтось тяжко зіткнув.
В небі грім прогримів
І застала у полі на злива.
Пригорни мене, поцілуй мене
У мої мокрі губки.
Чи не бачиш, як тече й тече