Ой стелися стежечка
Крізь тумани зорі h
Там, де вечір сходить тихо з гори, де туман дрімає в травах до зорі, я іду стежиною
Крізь життя, де любов моя ясна і проста.
Звілена калина над ставком,
Вітер грає літнім рушником.
І куди в небі гладалина
Кличе мене рідна сторона.
Але ти моя пісне над світом