Жовтим листям укривається земля
Наче осінь пише спогад із доля
Вітер тихо ще поче біля хат.
А мені ніток не вистачає тебе чекати
Стало тихо у саду під небесами
Тільки хмари пропливають над полями
І кудись за обрі тягнуться думки