Пиши образи, хоч без помилок
Десь тобі порядки чуття, на секунду замовчив
Мечеш кругличу споруду, там потрібні циркечі
Тверко, спадко, стрюк за трюком, макробетка на плечі
Тільки від такого флексу на підлозі глядачі
Я гублю твої слова, вони такі пусті
Твої порожні обіцянки й горим
Як батоки стіка, ти мишка, ти рик, а я усмішки
Пацюпиш підлішка, тишкам-нишкам-нишкам-нишкам
На що ти до мене ліз, за жать ними чого робить
Прибаливай касатка, гіжра, проковне і подрібанить
Хоч, слухай, геть, слухай
Та не уловити нить