Чуєш?
Тиша дихає поруч з тобою
Знімаю з плечей давній тягар
Вечір тане за синьою [спів млою
І слабкіше серця удар
Ти маєш право на слабкість і в тому, на ніч, коли спогади тиснуть до сліз.
Ти маєш право сумувати за домом, який уже час минули від ніс.
Та тільки не роби зі спогадів стіни.
Не ховай за ними майбутнє своє.
Нехай твоє вчора живе у тобі, та ти не живи у своєму вчора.
Не роби з пам'яті квітку, не губи в ній завтрашній день.
Навіть зламана вітром гілка
Ще торкнеться весною небес.
Не згаса, не згасай.
Ще жива у тобі та іскра.
Ще настане хвилина така, коли біли бістить навіки.