Я запам'ятаю, яку каву ти п'єш,
І що ти мерзнеш навіть у травні.
Я запам'ятаю, як ти губи кусаєш,
Коли кажеш мені: «Все нормально».
Я запам'ятаю, що тебе дратує,
Які квіти не треба нести.
Бо любити — це не тільки «сумую»,
Це помічати все, що важливо тобі.
Я не майстер красивих промов,
І не вмію писати сонети.
Та якщо ти повернешся пізно,
Я зустріну тебе біля дверей.
Якщо день був поганий — мовчи,
Я не буду тягнути словами.
Можеш просто заснути на плечі,
Я залишусь і вимкну екран.
Я запам'ятаю, яку каву ти п'єш,