Ой, знов красивий, знов дебіл
Так до тебе сюди пустий
Ти заходиш, наче король
А шукаєш власний телефон
В окулярах навіть у ночі
І з серйозним перегляд
Ти сказав, я знаю шлях
Через хвилину ми в полях
Замовляв нам каву сорок хвилин
Бо сперечався з автоматом один
Не серця любий, не бур, чи краще підморгне мені
Ти такий один на мільйон
Тільки знов забуде твій район
Знов красивий, знов дебіл
Де ти розум свій подів
Я ж таки сто раз кидала, а на тебе знов запала
Мама каже, не ведись, а по-друге схаменись