Над рікою схилилась верба, і
Туман заховав береги.
Все, що вчора
Тримало слова, нині тихо несуть течі
Місяць сріблом торкнувся води
Наче хтось розсипає монети.
[Спів
Ми залишили в травах сліди, а світанок розвіяв секрети.
Очеред, щопоча
Вночі, та його розуміє лиш річка спів
Є мовчання гучніше за крик
Є любов, що живе без обличчя.
Не питай
У води
Де початок, де край, вона знає
Усі наші прощання
І все те, що словами