Начтели туман на долоні карапат.
Місяць колише заснулий
Наш сад.
Холодна роса на траві оживаче
Забуті слова
Я чую твій крок у нічній тишині.
Світло твоє посміхнулось мені.
Тіні зникають у синій землі.
Ми залишаємось двох на землі.
Між нами відстані таноч моди.
Цей вечір палає [спів] вогнем золотим.
Поглянь у безодню відчує цю мить.
Там небо вогняве для нас гореться
Горі на місто розсипались по небо.