Дождь
Дощі кде на вулиці, а за вікном туман
На душі так тяжко там, голові дурман
Тихо капає дощем, мов плаче небо край
Ти пішла в чуже життя, а я лишився сам
І знову ніч без сну, тебе в думках знайду
Та знаю, не прийдеш, лише вітри йдуть
Дощ змиває всі сліди
Та не змиє біль
Ти залишилась назавжди
В серці як за метіль
Дощ стож штукає у вікно, навіть ще кличе знов