Так і знала, що від маска те, що ти працюєш в масках.
Ну, признайся, [спів] не варив ти старшій пив, а запив із ракетного.
У мене.
Та хіба моя торпеда, що стріляє раз у рік, то ще й прямо, а не вбік.
Бо кохала зварювальника.
Ох, яка важка рука, а які міцні зап'ястя.
Я іскрюся вся від щастя, плавлю серце, як метал.
Заслуговуєш похвал
І зі всім даєш ти раду.
Майстер шостого розряду.
Поза школу я ходив
І нічого я не вчив.
Алюміній я збирав, бо всю міт давно я здав.
Шла і бронза, і латунь.
Скільки тільки став каструль
І каміння підкладав, щоб заважив той метал.
Поки хтось грошей не мав, ти букет малі купляв.