Знов весна розсипає пелюстки.
Білим цвітом вкриває сади.
Не ховай свої очі від мене, не тікай від своєї весни.
Все минає зливи, і грози.
Тільки серце не вміє мовчать.
Поки квітнуть під вікнами вишні, треба жити, любити, прощать.
Поки цвітуть сади, кохай, поки весна не відпускай.
Бо ця любов одна,