Я не святив і не шукаю виправдань.
Я просто закохався по самій вуха.
Вона глянула карими і все пропав.
Тепер моя скрипка грає тільки для неї.
Я в чорній сорочці, скрипка на плечі.
За мною бівміст, знає мої речі.
Кажуть хуліган.
З ним краще не зв'язатись, а я біля неї забуваю, як сваритись.
Вона проходить, я збиваю з ритму.
Карі очі б'ють сильніше, ніж баль.
Я її зіграю просто неба до світанку, бо без цієї дівчини мені не жити.
А вона сміється, і я вже пропав.
Хто мене таким закоханим знав, хай кажуть, що я трохи безумний.
За її любов я стану ще безумнішим.