Ну чого гарна дівка, що капець?
Нананойна.
Я встала сьогодні, сонце засліпило,
Але моє дзеркало сильніше світило.
Поправила коси, підвела я очі.
Я буду зіркою цієї ночі.
Дивлюсь на цей профіль, дивлюсь на фаз.
Ну як же я вдалася у цей непростий час.
З нами стонаший сорочка вогонь,
Не вистачить світу для моїх долонь.
Коли дивлюся на себе в люстерко,
Аж серце стає солодким, як цукерка.
Ну до чого гарна девка, що капець.
Сам Бог малював, мабуть, цей взірець.