Колись у дворі до заходу дня
Ми бігали вільно, це була весна
Крейда на асфальті, сніг через край
І здавалося, щастя немає межнай
Лялька в руках, м'ячик в руках
Ніхто не ховався в холодних кутках
Мама кликала діти, додому вже час
І світ засинав під теплої фрази
Тоді не рахували тривоги і хвилини
Не знали, що можуть палати країни
Дитинство звучало, мов пісня проста
А небо над нами було без хреста