Женка з характером та ще загадка
А настрій у неї мінлива зарядка
То ніжна голубка, то гостра колючка
Скажу вам по правді, вона ще та штучка
Не треба жінку міряти словами
Не треба жінку міряти словами
Не треба жінку важити вагами
Не треба дати, чого вона хоче
Бо жінка сама собі шлях свій пророчить
Бо жінка – це жінка.
І тут усе просто
Не викроїш власну
Фігуру на осіб
А жінка мінлива, не мов та погода
То гріє, як сонце, то холодом сходить
Вона, мов, золодка, цукерка до чаю,
Та тільки ніхто її добре не знає