Крок за кроком
Не чекає ані сонця, ані дощу
Сама малює шлях перед собою
І не звертає з власного шляху
В її очах іще палають іскри
Татем життя прискорює ходу
Не любить зайвих слів і зайвих тисків
Лишає біль, мов листя у саду
Ця жінка шторм, що підіймає хвилі
Міцний кон'як, який несе дурман
Життя пульсує в кожній її ж, тримаючи долю у власних руках, Яку не злякають морози та грози, Палає життя у яскравих
Вогнях