Чорна каву, гіркий смак
Я навчилась жити так
Я сама собі заряд
В мене власний зорипат
Все минуле давно в блоці
Тільки впевненість у кроці
Забудь про слово покірна
Я лише собі тут вірна
Ніхто не вкаже, де її межа
Вона ходила по лезу ножа
Та замість того, щоб впасти на дно, вона
П'є це життя, яке літ невинно
Вона - це вогонь під дощем більше не плаче за проїденим днем.