Девочка-пай
За щастям примарним, в дорогу далеко, У мареві раннім, як вирій лелека, пускаєшся в мандри, тамуючи болі, шукаєш
Тумани і не знаходиш
А щастя тумано
Шукати не треба
Воно ж неблаганне
Лежить просто неба
Лежить просто неба
Воно спокон віку
Чекає на тебе, а ти не помітив
За море до руки, скарбів несказаних, стежками забути ми знову у мандри
Тебе на край світу багатство поманить
Спочатку осліпить, а потім обманить
За морем багство, Шукати не треба, Воно ж під ногами, Лежить просто неба, Лежить просто неба, Воно спокон віку чекає
На тебе, а ти не поміти
А диво чекати від неба неč tebe, ono spokon liku, a ti ne pomijti, a ti ne pomijeti
A div oči gadi