Одна дівчинка у шістнадцять літ
Повірила у щастя, якого нема
А хто вона, як її звуть, ви здогадаєте самі.
І ось одного разу з посмішкою злою, її обранець, її герой, сказав спокійно, давай з тобою, ми будемо просто друзями
Сині лепеді, світлі сни, Горді птахи чарівної весни, Ви обманули мене, полетіли за дальні далі
Сині лепеді, де ж вийде, Тіні відкрил на синій воді
Више любов від б самі
І ніз кудись її експрес, Летів за вікнами осінній ліс
Котилось дитинство по щоках, Хришталевими сльозами