У вікнах нічних догорає обман
Ти знову втрачаєш свій внутрішній стан
В холодному колі втрачаєш тепло, куди тебе мила знов так понесло
Крокуєш по краю на мокрій бруківці, ховаючи сльози в дешевій вітрівці
Твої помилки закривають нам зорі, ти губиш себе у чужому просторі
Твій погляд згазає
Ти губиш лице
Спиннись, Маргариту
Бо це вже кінець
Чорна помада, цигарки ртуть
Маргариту, куди тебе ночі ведуть
Я бачу, як тонеш на самому дні, Благаю, спинися у цьому вогні
Чорна помада, цигарки льтоть, Маргаріто, куди тебе ночі ведуть
Ти міщиш себе, як розірванийламаний син, ти знов потрапляєш у цей лабіринт