Допоки ніч між нами пряде тишу,
Я йду крізни, туди, де разом ми,
Де не болить, де всі страхи залишу.
Твоє ім’я між подихом зими.
Де теплий дотик замість слів і крику,
Де все, що втратили, живе в мені.
Я обіймаю ті, неначе звичку,
І знову лечу до тебе увісні.
Лише у сні приходиш ти до мене.