В
Ніч палає знову, дим летить удаль.
В серці тихо грає наша світла даль — доміно розклала.
Доля між шляхів.
Та до тебе, мила, я прийти зумів.
Гітара плаче ніжно, струни рвуть мінор.
Аkorдеон згадає, що пройшло без свар, що було і згасло.
Мов осінній дощ — та в очах твоїх я знову щастя знайшов.