Чужих думок я більше не рахую
Бо кожен цінить те, що просто
А знаєш, і доводити не треба, бо в кожного своя в житті межа
Бо щастя не купити навіть в неба
Не бачить заздрісна душа
Не зупиняє свій човен серед хвиль
Через чужі слова та злі образи
Тебе тримає лише
Берег твій, бо він сильніший від чужої фрази.
Нехай пливе, не знижуючи
Швидкість, кріз і шторми, де хвилі б'ють обой
В душі незлавну свою гідність