Мі два човни, що розійшлись у морі.
Наші мрії стали вже прозорі, забуті ноти
Нашої розмови, що не почути нам ніколи знову.
Така гірка цінна цієї любові замість слів.
Лиш погляди змові, кожен з нас
Тепер ховає очі, і серце в грудях
Ледь-ледь тріпоче. Ой, як забути твої рідні очі.
І серце в грудях ледь-ледь тріпоче.
Ой, як забути твої рідні очі.
І серце в грудях ледь-ледь тріпоче.
Я знову п’ю свою ранкову каву.
Чекаю марно на твою появу.
Світ навколо став чорно-білим фільмом,
І час пливе таким повільним, дивним.
Така гірка сильна цієї любові замість слів.
Лиш погляди зимові, кожен з нас