Наші воїни залізні
День за днем йдуть у бій
Поки хтось там спить у ліжку
Вони тримають край свій
Не мовчи, не будь байдужим
Пам'ятай, що йдеться про всіх
То допомогти не соромно
соромно бути глухим
Хтось каже, я ж маленький, що з мене брат
не милий боїн, коли пара банок тушонки
рятують цілі взводи
Не треба бути героєм, щоб просто не бути байдужим
Бо там напередку кожна гривня як щит, як подушка
Пацани з передової сміються, щоб не збожеволіти
Жартують, гріють чайник на цеглі, просто щоб серце гріти
Бо знають за ними їх люди, їх міста, їх родини
І щоби вони повернулись нам треба бути єдиними