Твоя усмішка кріє душу, наче сонце серед зим
Не покидай мене, я прошу, буду твоїм єдиним і одним
Коли торкаєшся рукою
Зникає смуток, мов би, дим
Я хочу бути лише з тобою
В твоїх очах я бачу рідний дім
Обійми мене ніжно
До себе знову пригорни
І від серця ти мого вже
Нікуди, нікуди не йди
Ти для мене одна
Ти як сонце в вікні